- здивований
- [здиево/ванией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
здивований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до здивувати. 2) у знач. прикм.Який виражає здивування. || Сповнений здивування; який містить у собі здивування … Український тлумачний словник
здивований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
задивований — а, е, рідко. Здивований, зачарований … Український тлумачний словник
здивованість — ності, ж. Абстр. ім. до здивований 2) … Український тлумачний словник
здивовано — Присл. до здивований 2) … Український тлумачний словник
здивовижений — а, е, рідко. Дуже здивований … Український тлумачний словник
здумілий — а, е, діал. Здивований … Український тлумачний словник
зчудований — а, е. Те саме, що здивований … Український тлумачний словник
вражений — 1 прикметник здивований вражений 2 дієприкметник поранений; пошкоджений … Орфографічний словник української мови
уражений — 1 дієприкметник поранений уражений 2 прикметник здивований … Орфографічний словник української мови